Пожежний ящик для піску: вимоги та умови встановлення

З незапам'ятних часів люди гасять багаття, що сильно розгорілося завдяки сухій траві, всім що попало під руку - сухою землею, піском, це допомогало швидко і просто ліквідувати пожежу. Як показує практика, якщо обмежити розповсюдження пожежі на початковій стадії за допомогою підручних засобів, то після приїзду пожежних бригад шкоди становиться набагато менше, ніж якщо нічого не робити.

Розміри, обсяг та склад

Печерні люди, які перебралися з печери у будинки, не забули про вдалі результати використання сухих сипучих речовин для гасіння початкових стадій вогнищ, стали використовувати просіяну, дрібну мінеральну фракцію і надалі. Такий матеріал нескладно знайти та він недорогий.

Достатньо просіяти його, відокремивши непотрібні великі включення - каміння, дрібну гальку, а також сміття; висушити, щоб уникнути твердіння в однорідній масі при тривалому зберіганні; засипати в придатні для установки ємності в приміщенні, забезпечивши їх ручним совком/лопатою для розкидання вогнегасної речовини.

1. Об'єм зберігання 0,5; 1 або 3 м3 комплектується совковою лопатою.
2. Вироби, які входять до складу різних за конструкцією щитів/стендів, повинні бути не менше 0,1 м3.
3. Для об'єктів категорії А, Б, В необхідний обсяг зберігання 0,5 м3 на 500 м2 площі, а таких промислових, складських об'єктів категорій Р, Д – щонайменше 0,5 м3 на 1000 м2.
4. Кожен ящик з піском, вимоги до якого відповідають пожежному інвентарю, повинен конструктивно забезпечувати простоту, зручність для вилучення вогнегасної речовини з нього. А також потрібно обов'язково виключити влучення атмосферних опадів або утворення конденсату.
5. Має бути пофарбований у червоний колір.
6. На ньому обов'язково зазначається порядковий номер, а також телефон найближчого підрозділу МНС.
7. Усім ємностям, що експлуатуються з піском, як і іншому інвентарю, присвоюються облікові номери.

З практики: ємності з піском ставляться до пожежного інвентарю, який суворо забороняється використовувати не за призначенням, наприклад, у господарських цілях. Але, пісок – це єдиний вогнегасний засіб, який дозволяється застосовувати не тільки для гасіння, а скрізь, де випадковий або технологічний розлив ПММ (пально-мастильні матеріали) є звичайною повсякденною подією.

Тому його набагато частіше використовують не для гасіння, а як ефективний поглинаючий засіб для збору рідин, що легко займаються, головне, вчасно досипати його, поповнюючи запас.

Спосіб гасіння та область застосування

Місткість з піском встановлюється окремо або у складі пожежного щита на території (відкритих майданчиках) підприємства, в будинках/приміщеннях, де можливі розливи, викиди, розтікання легкозаймистих або горючих рідких речовин, таких як ПММ, технологічні розчини, синтетичні смоли. Ящик під пісок пожежний та його розміри залежать від того, де саме він буде встановлений. Вибір безпосередньо залежить від категорії приміщення, що захищається або відкритого майданчика, їх площі, запасу зберігання рідких горючих речовин, матеріалів.

Спосіб гасіння:

Початкова відсипка контуру зовнішньої кромки розливу ЛЗР ( рідини з температурою спалаху до 61°С (в закритому тиглі) або до 66°С (у відкритому тиглі), наприклад, якого-небудь нафтопродукту, для обмеження його розтікання та поширення по площі.

Засипання внутрішнього простору контуру, ліквідація осередку пожежі.

Аналогічним способом прибирають розливи, викиди ГР (горючої рідини) на підлозі приміщень, території підприємств, організацій – гаражів, витратних складів ПММ, механічних цехів, АЗС.

Їм також ефективно гасять заздалегідь відключені від живлення електричні апарати, прилади керування, комутації з наявністю великої маси горючої ізоляції, засипаючи його всередину корпусу обладнання.

Висновок: хоча це досить застарілий спосіб, і зараз є багато сучасних засобів, пристроїв для ефективної ліквідації вогнищ займання ЛЗР, ГР, електроустаткування; але, завдяки тому, що це просто, дешево та звично, він повсюди використовується і сьогодні.