Висотні будівлі в силу особливостей своєї конструкції характеризуються підвищеним рівнем пожежної небезпеки в порівнянні із забудовою стандартної поверховості. Пожежа у висотній будівлі створює безліч проблем і пред'являє особливі критерії щодо забезпечення безпеки людей. В першу чергу це стосується застосування пожежних сходів, евакуації людей, особливостей формування вогнища загоряння і поширення вогню, а також складність ліквідації надзвичайних ситуацій.

 

Основи забезпечення пожежної безпеки висотних будівель

Пожежна безпека висотних будівель - комплексна проблема, що вирішується на етапі проектування, будівництва та експлуатації кожного об'єкта нерухомості. На етапі підготовки комплекту проектної документації необхідно здійснювати розрахунок загальної стійкості споруд при пожежі. Тривалість часу, протягом якого плити перекриття і несучі конструкційні елементи зможуть витримати вплив високої температури і відкритого вогню, позначається як межа вогнестійкості.

 

Відповідно до нормативних показників державних будівельних норм України протипожежні вимоги щодо забезпечення безпеки багатоповерхових будівель повинні забезпечувати досягнення чотирьох основних цілей:

  • обмежити площу поширення вогню і локалізувати його;
  • знизити інтенсивність процесу горіння;
  • забезпечити вибухозахищеність будівлі;
  • мінімізувати тривалість процесу горіння.

 

Система протипожежного захисту висотних будівель

Вибір конкретної системи пожежогасіння здійснюється на етапі проектування відповідно до вимог і норм ДБН України. Двома ключовими умовами є наявність автоматизованої системи пожежогасіння і розташування на кожному поверсі первинних засобів гасіння та індивідуального захисту, таких як вогнегасники, пожежні крани, рукави та інші.

 

Забезпечення максимального рівня безпеки людей гарантовано за умови дотримання таких вимог:

  • евакуаційні шляхи з поверхів повинні вести в незадимлювані сходові клітини;
  • при розрахунку технічних параметрів евакуаційних шляхів кількість людей в приміщенні або будівлі слід збільшити на 25%;
  • відстань між дверима внутрішніх приміщень, в яких знаходяться люди, до не менше ніж двох найближчих аварійних виходів має становити не більше п'ятнадцяти метрів;
  • будівлі повинні мати засоби індивідуального захисту, кількість і місце розташування яких визначається виходячи з категорії небезпеки об'єкта;
  • внутрішнє оздоблення стін, стель і підлоги на евакуаційних шляхах, а також в холах ліфтів, вестибюлях, технічних поверхах повинні виконуватися з негорючих оздоблювальних матеріалів;
  • для забезпечення швидкого усунення загоряння в будівлі повинні бути передбачені системи димовидалення, спеціальні ліфти і пожежна сигналізація;
  • пристрій зон безпеки за допомогою протипожежних перешкод і протипожежних дверей;
  • обладнання об'єктового пункту пожежогасіння.

 

Заходи щодо забезпечення своєчасної та безперешкодної евакуації людей

Організація або компанія, що експлуатує багатоповерхові споруди, повинна регулярно проводити моніторинг і аналіз ступеня пожежної небезпеки, а також вноситися актуальні корективи в евакуаційний план. Головне завдання протипожежних систем - затримати поширення вогню і дати можливість персоналу, мешканцям або відвідувачам швидко і безпечно покинути небезпечну ділянку. Завдяки правильній організації в більшості випадків вдається уникнути численних жертв навіть при сильному ступені загоряння.

Технічні засоби і система автоматичного гасіння вважаються ефективними, якщо з їх допомогою будівлі вдасться витримати високу температуру і відкритий вогонь протягом не менше ніж 180 хвилин без втрати конструктивної міцності і цілісності. Статистика показує, що характерною особливістю пожеж в багатоповерхових будівлях є поступове поширення вогню і диму вгору, тому головним завданням під час евакуації є досягнення людьми безпечних поверхів нижче рівня загоряння. Не менш ніж два аварійних виходи, а також наявність індивідуальних засобів захисту допоможуть безпечно покинути охоплені вогнем приміщення.